Правоохоронні органи мають подати запит до відповідних структур в Австрії щодо екстрадиції до України екс-власника збанкрутілого “Дельта Банку” Миколи Лагуна, який оголошений в міжнародний розшук і переховується у Відні від українського правосуддя. Про це йдеться в матеріалі видання Коротко.Про. До такого висновку журналісти прийшли після оприлюднення в ЗМІ інформації про те, що наприкінці березня Офіс Генерального прокурора направив до Ізраїлю запит на екстрадицію фігурнатів справи “Мідас” Тімура Міндіча та Олександра Цукермана.
“Це сталось через менш ніж півроку після оприлюднення основної частини розслідування і буквально через кілька тижнів після ініціювання процедури оголошення в міжнародний розшук. Цей приклад створює сподівання, що й щодо інших фігурантів масштабних кримінальних справ із розкрадання державних коштів невдовзі можуть бути також ініційовані процедури екстрадиції”, – йдеться в матеріалі. Серед таких прикладів може бути і Лагун.
Журналісти відзначають, що в цілому процедура подачі запиту та подальшої екстрадиції із Австрії має бути суттєво простішою, ніж процедура в Ізраїлі. “Згідно із місцевим законодавством, видача громадян іноземних держав неможлива лише у випадку, якщо йдеться про політичні переслідування, якщо діяння не є караним на території Австрії, на батьківщині є загроза смертної кари або якщо є ризик, що не буде дотримано право на справедливий суд”, – йдеться в статті. Президент Володимир Зеленський ще в червні 2025 року звертався напряму саме до уряду Австрії з проханням сприяти у видачі українських олігархів та інших сумнівних персонажів, що переховуються у європейській столиці від відповідальності за скоєні в Україні – переважно економічні та корупційні злочини.
За цей час ситуація із екс-власником “Дельта банку” не зсунулась із місця. “По-перше, кримінальні справи Лагуна, серед яких і провадження, що розслідуються Національним антикорупційним бюро – це виключно економічні злочини: виведення в офшори рефінансування Національного банку, розкрадання кредитних коштів державних фінустанов, шахрайські схеми з кредитами на підставні компанії із фіктивними заставами. Відтак тут не може бути навіть натяку на політичне переслідування. Тим більше, сам Лагун постійно намагається позбутися боргів, періодично ініціюючи власне банкрутство як фізичної особи”, – йдеться в матеріалі.
По-друге, на відміну від Міндіча і Цукермана, яким за схемою у “справі Мідас” закидають розкрадання близько $100 млн, збитки від схем Лагуна сягають понад 1,5 млрд доларів. “Тільки перед одним Фондом гарантування вкладів фактичний борг Лагуна і його спільників сягає 23 млрд грн. При цьому позаминулого року він “легко” програв у Лондонському суді понад $120 млн групі компаній “Фокстрот”, заплативши тільки за послуги юристів щонайменше $2-3 млн. Це говорить ще й про необхідність активізувати пошук активів колишнього банкіра за кордоном”, – сказано в матеріалі.
Журналісти додають, що з моменту оголошення екс-власника “Дельти” в міжнародний розшук у жовтні 2023 року пройшло уже понад 2,5 роки, місцезнаходження втікача встановлено (він сам підтверджує це місце під час включень в судові засідання онлайн). “З огляду на всі перелічені факти правоохоронні органи мали б набагато активніше (приблизно в 10 разів, якщо брати за основу розрахунків розмір завданих збитків) ініціювати екстрадицію екс-банкіра із Відня. І – дуже ймовірно, такий запит мав би велику вірогідність успіху”, – йдеться в статті.
На думку авторів, додатковим аргументом може стати перебування Лагуна в списку санкцій Ради національної безпеки і оборони з вересня 2025 року за співпрацю із росією, зокрема фінансовим радником і “гаманцем” володимира путіна – американським переговорником і головою російського фонду прямих інвестицій Кірілом Дмітрієвим.
“Як показав нещодавній приклад із іншим підсанкційним олігархом Костянтином Жеваго, а також з обшуками у мюнхенському помешканні екс-заступника глави Офісу президента Ростислава Шурми (який навіть переїхав після цього до Австрії), українські правоохоронні органи – при великому бажанні – потенційно можуть організували слідчі дії на території Європейського союзу без особливих проблем”, – відзначає видання.