Автори:
Дарʼя Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції
Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції
Уявіть собі – керівник підприємства не поставив під час війни зброї на мільярди гривень. Пів року про це знає вся країна. Проте міністр оборони Умєров, якому підзвітний керівник підприємства, досі не провів аудит установи та не звільнив цього керівника.
Мова про ДП «Спецтехноекспорт» (СТЕ) і його керівника Олексія Петрова – колишнього керівника Департаменту контррозвідки Служби безпеки України (2017—2019), який раінше вже фігурував в розслідуваннях журналістів.
Так, у жовтні 2024 року журналіст «Української правди» Михайло Ткач викрив корупційну історію у СТЕ. Підприємство з орбіти ГУР переплачувало десятки мільйонів євро за озброєння, яке не поставляло вчасно. Як зʼясував журналіст, потенційні втрати бюджету через завищену вартість боєприпасів лише за десятьма контрактами могла скласти понад 10 млрд грн.
Вже наступного дня після розслідування Кабмін офіційно перевів «Спецтехноекспорт» у пряме підпорядкування Міноборони, а міністерство – заявило про проведення аудиту СТЕ.
За кілька днів до того Міністр Умєров пообіцяв «довести до кінця процес очищення системи закупівель у тісній співпраці з правоохоронними та антикорупційними органами» та заявив про позбавлення функцій імпорту компаній спецімпортерів на кшталт СТЕ, відповідно до рекомендацій НАТО для України. Усі закупівлі зброї мали передати до Агенції оборонних закупівель (АОЗ) – «аби уникнути дублювання функцій і підвищити ефективність оборонних процесів».
У лютому 2025 року Міноборони оголосило конкурс на посаду керівника СТЕ. Про це тихо повідомили у дальньому кутку вебсайту Міноборони.
Сьогодні – вже березень. З часу скандалу минуло пів року. Проте жодних, обіцяних Умєровим, рухів з очищення СТЕ – не видно: результати аудиту СТЕ – невідомі, нового керівника СТЕ – досі не обрано, а Петров лишається при посаді.
У відповідь на запит Центру протидії корупції (ЦПК) Міноборони повідомило – «жоден з кандидатів не показав стратегічного бачення подальшого розвитку підприємства в умовах воєнного стану».
У цей час СТЕ продовжує представляти Міноборони та Україну на міжнародних збройних виставках. Наприклад, цього лютого команда СТЕ взяла участь у виставці IDEX 2025 в Абу-Дабі (Обʼєднані Арабські Емірати).
То скільки збитків СТЕ вже наніс державі? І хто такий Олексій Петров, який залізно лишається на посаді директора підприємства? Розберемося нижче.
Скільки мільярдів СТЕ спустив в нікуди
Як зрозуміло з назви підприємства – Спецтехноекспорт – до великої війни воно займалося експортом, а не імпортом української зброї. Проте у 2022 році перекваліфікувалося, адже мало звʼязки на збройному ринку і начебто знало у кого і за скільки купувати.
Перший скандал зі згадкою СТЕ за часи великої війни виник у травні 2023 року. Тоді «Українська правда» написала про історії так званих «спецмародерів» – підприємств, з якими судилося Міноборони через несвоєчасні поставки зброї на мільярди. На той час «Спецтехноекспорт», отримав позовів на повернення 4,3 млрд грн. Проте з часом цифра непоставленої зброї збільшилася у рази.
За підрахунками ЦПК, на сьогодні СТЕ заборгував лише перед АОЗ і Міноборони – понад 25 млрд грн. Ця цифра складається з 12,2 млрд грн заборгованості перед Міноборони та 13 млрд грн заборгованості перед АОЗ (7,5 млрд грн за за період із 07.06.2022 по 31.01.2024 та 5,2 млрд грн за період із 01.02.2024 по 25.01.2025).
25 млрд грн, які держава заплатила за зброю, але так її і не отримала.
Олексій Петров керує СТЕ з початку 2023 року. Тобто, не вся сума цієї заборгованості – його рук справа. Проте більша частина від цих мільярдів накопичилася саме під час його керування, що зокрема доводять процитовані журналістські розслідування та відповіді Міноборони на запити ЦПК.
Здавалося б, за таких умов керівник підприємства вже давно мав би бути під наглядом правоохоронців. Проте, здається, Олексій Петров досі почуває себе досить комфортно на своєму місці і в Україні. Його біографія і статки чудово пояснюють чому це так.
Хто такий Олексій Петров
До призначення в СТЕ в кінці 2022 року Олексій Петров очолював Закарпатську ОДА. У 2020 році на місцевих виборах він також очолив в регіоні список «Слуги народу», а отже є зовсім не чужим для команди Зеленського.
В політику Петров прийшов з СБУ, де у 2017-2019 роках очолював департамент контррозвідки. За даними Руху ЧЕСНО, Петров фактично був офіцером спецслужб протягом усієї своєї карʼєри – понад 27 років.
Молодший брат Петрова Станіслав також служив у СБУ, а зараз працює в АРМА. Тож для правоохоронних органів він точно «свій».
За часів роботи в СБУ Петров прославився скандалом із приватизацією квартири. Журналісти bihus.info віднайшли, що Петров під час служби приватизував службову чотирикімнатну квартиру площею понад 170 квадратних метрів у центрі Києва. Хоча члени родини Петрових володіють численною нерухомістю, у тому числі і квартирами. А дружина Петрова володіє чотирма нежитловими приміщеннями у Києві.
Будинок, квартиру у якому приватизував Петров
Для того, аби описати навіть ключове майно, яким володіє родина Петрових – потрібен окремий докладний матеріал.
Тому ми зупинимося на майні, яким по суті володіє ледь не кожен член родини Петрових. А саме – готель Fomich Chalet.
Цей готель ви точно бачили на інстаграм-сторінках блогерів-мільйонників. А, згідно з даними сервісу Booking, вартість однієї ночі проживання тут стартує від 2960 грн у несезон.
За повідомленнями зі ЗМІ, готелем володіє Едуард Кодзаєв, бізнесмен, експомічник нардепа-«регіонала» Ельбруса Тадеєва. Проте насправді земля, будинки та ресторани на території належать Петрову з сімʼєю.
Готель Chalet Fomich у м. Буковель
Земля готелю належить таким особам:
- чотирма найбільшими ділянками володіє 99-річна бабуся дружини Петрова – Віра Дорогань. Дві з них вона купила сама у 2021 році.
- трьома ділянками володіє мати дружини Петрова, 69-річна Катерина Бережна.
- ще шістьма ділянками володіє сам Петров. Він вказує їх у декларації.
Будинки на цих землях, судячи з супутникових знімків, почали зводити у 2015 році. Ввели в експлуатацію у 2021 році.
Кожним будинком володіє окремий член сім’ї. Наприклад, матір Петрова Наталія володіє будинком 403 площею 127.1 м2. Дружина – Ірина Петрова – володіє будинком №405, площа 122.6 м2. Серед інших власників будиночків, площа яких приблизно збігається з описаними вище: Геннадій Петров – батько Петрова; Іван Бережний – брат дружини Петрова; Віра Дорогань – вже згадана 99-річна бабуся дружини Петрова; Валерій Бережний – тесть Петрова; Катерина Бережна – теща Петрова; Лариса Шаманська – бізнес-партнерка батька Петрова.
Такий ось сімейний бізнес. Підкреслимо, що ділянки у Буковелі Петров придбав, перебуваючи на службі у держави.
***
Так чи інакше головним питання до керівника СТЕ та до міністра оборони Умєрова в цій історії лишається наступне – коли фронт отримає зброю на шалені 25 млрд грн?
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція «Української правди» не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.